Переклад статті Тіни Бурген (Tina N. Burgen) Libraries facilitate open access to information with open source software, опублікованій на Linux.com (22.01.2007).

Відкрите ПЗ та бібліотеки насправді мають багато спільного. Не на останньому місці стоїть віра у вільний та відкритий доступ до інформації та ідей. Донедавна бібліотеки не користувалися усіма вигодами, що можуть надати open source-програми. Причиною цього є надто спеціалізоване програмне забезпечення та стандарти, які використовують бібліотеки: це і міжбібліотечні абонементи, і мета-дані, і зведений пошук. Донедавна, нестача платної підтримки істотно перешкоджала встановленню та налаштуванні Відкритого ПЗ, особливо, коли у бібліотеки немає свого IT-підрозділу. Тому open source-альтернатива була часто поза увагою. Зараз фінансування трохи краще і спонсорування розробок позитивно позначилося на спільній роботі бібліотек.

Сьогодні кілька світових компаній підтримують розробку Відкритого ПЗ для бібліотек. Фірми допомагають практично в усьому, починаючи з надання хостингу і до встановлення та підтримки програм. Тому гостра потреба у підтримці спеціального IT-підрозділу у бібліотеках часом відпадає. Ось лиш кілька прикладів впровадження open source-проектів у бібліотеках:

Об'єднана бібліотечна система округу Кроуфорд (Crowford County Federated Library System)

Коли CCFLS у Пенсільванії почала продавати нову інтегровану систему для бібліотек (Integrated library system - ILS) 2005 року, в неї вже був досвід у впровадженні Відкритого ПЗ для різноманітних цілей: системи управління контентом, брандмауери тощо. Через рік, після обкатування ILS, директор Джон Брайс (John Brice) та його IT-команда вирішили випустити Koha, першу і досить велику інтегровану open source-систему (open source ILS) для заміни чинного ПЗ у бібліотеках.

Koha є багатофункціонально бібліотечною системою з відкритим кодом, розробленою фірмою Katipo Communications і працюючою у новозеландській бібліотечній спілці Horowhenua. Проекту вже понад шість років, у його розробці беруть участь розробники зі всього світу. Koha означає "подарунок" мовою Маорі. Дане ПЗ використовують у сотнях бібліотек у світі.

Власті округу Кроуфорд вирішили, що тільки Koha може запропонувати те, що очікується від програмного забезпечення такого рівня: свободу пристосування (налаштування) та контроль над усіма циклами розробки. "Кінцеве рішення використовувати Koha було прийнято завдяки можливості модифікувати ПЗ за нашими настановам, а не міняти їх для того, щоб підігнати під ПЗ," — каже пан Брайс.

Брайс вірить, що відкрите ПЗ є ключовим моментом у пошуках конкурентного рішення на наданні користувальних послуг у ринковій боротьбі з такими комерційними гравцями як Google та Amazon. Використання однієї системи за принципом "один розмір на усіх" уже неефективно.

У процесі розробки Koha, звісно, постало питання про пошукові технології. Умови були такі: підтримка існуючих бібліотечних стандартів, і подолання обмежень у пошуку та можливості масштабованості під час роботи з великими об'ємами інформації. Вибір зупинено на проекті Zebra (Index Data), open source-двигуні для індексування та пошуку. CCFLS вирішила допомогти спільному проекту Koha та Zebra тим, що заснувала компанію LibLime для аутсорсингової підтримки розробки Koha.

Впровадження Zebra було завершено влітку 2006 року, і CCFLS початку процес міграції даних, і пристосування системи. Інтерфейс та функціональність були налаштовані так, щоб відповідати потребам дев'яти бібліотек, що входять у CCFLS. Системний адміністратор CCFLS Сінді Мардок (Cindy Murdock) описав Koha як одиг з найскладніших проектів, який вони коли-небудь розробляли. Він також додав, що, якщо виникне потреба змінити функціональність системи, те в них вистачить навіть своїх сил. Тобто, якби використовуване ПЗ було розроблено стороннім виробником, то у цьому разі довелося б звертатися до нього й платити.

У наступному місяці CCFLS планує запустити Koha в Інтернеті.

Система у Публічній бібліотеці Нельсонвіля (Nelsonville Public Library System - NPL)

Коли нельсонвільская бібліотека (штат Огайо) перейшла на Koha у 2002 році, то стала першою публічною бібліотекою США, що використовувала ILS з відкритим кодом. Одночасно NPL стала першою бібліотекою, що у листопаді 2006 року відкрилася он-лайн, запустивши нову версію Koha — Koha ZOOM. Як і округ Кроуфорд, Нельсонвільская бібліотека користувалася послугами фірми LibLime та доручила розробку вебмайстру Оуену Леонадру (Owen Leonard), офіційному дизайнеру інтерфейсу Koha. Директор нельсонвільской бібліотеки Лаурен Міллер (Lauren Miller) вважає, що використання Відкритого ПЗ відповідає філософії вільного доступу громадськості до інформації.

Університет ближнього сходу (Near East University - NEU)

Кіпрський NEU вибрав Koha для керування своєю новою бібліотекою та культурним комплексом у 2006 році. У бібліотеці NEU налічується 250 000 полиць, вона відкрита цілодобово, й доступ для відвідувачів є безплатним. Пане Тюмер Гарп (Tuemer B. Garp), директор бібліотеки NEU, був розчарований роботою пропрієтарної ILS, яка некоректно працювала з турецькими літерами, що було досить великою перешкодою у пошуку інформації. "Оскільки Koha є open source, вирішили впровадити її, щоб налаштувати за нашими потребами," — розповідає Гарп. Позитивні результати, досягнуті Koha на початковому етапі тестування, переконали керівництво NEU повністю перейти на цю систему, зібравши разом пошукову технологію Zebra та каталогову систему Koha.

Система також дозволила розробити механізм продовження терміну, на який узята книга, з допомогою смс-повідомлення. Пане Гарп бачить майбутнє Koha позитивно і проводить уже аналогію зі сервером Apache: "Ми віримо, що у Koha є всі умови та функціональність для того, щоб стати Апачі (Apache) у світі науки інформаційних систем бібліотек."